Може бути, що ти дуже болісно сприймаєш критику мами, навіть відчуваєш себе “гидким каченям”. Після розмови з нею в середині все перевертається, ти ковтаєш образу і потім плачеш. Тобі здається, що критика мами безпричинна і не правдива. Ти завжди хотіла бути для неї “хорошою”, але так і не вдалося, тому продовжуєш її слухати, ображатися, плакати і нервуватися, догоджати їй, доводити свою правоту.

Ти не розумієш чому мама це робить?
Перш за все, в мам, які критикують точно позитивний намір. Вони думають, що таким чином роблять своїх дітей кращими, оберігають їх від невдач, вчать на своєму досвіді. Так вони проявляють свою любов і турботу. Якби вміли інакше, якби бачили більше варіантів, то точно би використали їх.

То що ж все таки робити, якщо мама постійно мене критикує?

Правило №1. Навчити себе не реагувати на критику.

Так, я знаю, ще це легко сказати і важко зробити. Важко, але можливо! Для цього потрібно попрацювати над собою, над самооцінкою, над своїм прийняттям, можливо звернутися до психолога за допомогою, відвідати тематичні курси впевненості в собі тощо.

Ти маєш розуміти, що мама буде критикувати тебе рівно до того моменту, доки ти на це реагуєш. Однак, потрібно також розуміти, що не одразу мама побачить і відчує твої зміни, скоріше за все, має пройти півроку,  деколи рік, можливо й більше. Найголовніше тут – не здаватися передчасно. Ну, і щоб не було такого: “Я спробувала не реагувати, а вона далі мене критикує”. За один раз точно нічого не зміниться. Більше того, вона почне ще більше критикувати, бо побачить, що ти не реагуєш.

Правило №2. Переїдь на окрему квартиру!

Якщо тобі більше, ніж 18 років, ти ти просто зобов’язаний переїхати і жити окремо. Чим раніше ти це зробиш, тим швидше отримаєш доступ до великої кількості ресурсів, тим крутіше і цікавіше буде складатися твоє життя. Немає грошей на житло? – це самообман, гроші на житло можна знайти завжди! Признайся, що тобі просто комфортно жити з батьками, за їхній рахунок, користуватися їхніми ресурсами, не відповідати за те, щоб вдома було прибрано, наварено їсти, не платити за комунальні послуги та ще багато інших переваг, про які ти добре знаєш. Передивися свої фінанси, проаналізуй від чого ти можеш відмовитися, де зекономити, можливо не поїдеш на море, чи не купиш пару нового взуття, але до того часу, поки ти живеш з батьками, ти не живеш насправді. Ти навіть собі не уявляєш, що твоє життя ще не почалося! Живеш в ілюзії, тобі здається, що ходиш на роботу, заробляєш гроші, відкладаєш, економиш, знайомишся з кимось, але це самообман. Немає твого життя, допоки ти живеш з батьками. Поки ти не переїдеш – будеш залишатися дитиною! Навіть якщо тобі 30 чи 52 роки…

Припустимо ти не живеш з батьками під одним дахом, але продовжуєш користуватися їхніми ресурсами – береш у них гроші, їжу (не рахується, якщо це деколи і після свят, бо це батькам навіть приємно), можливо навіть береш у них рушники, постіль і туалетний папір??? То не думай, що ти вже став дорослим, така поведінка безвідповідальна! Ти все ще та мала дитина (не важливо скільки тобі років по факту), яка не може влаштувати своє життя. Від цього потрібно втікати, це потрібно обрізати, бо не можливо досягнути бодай чогось, допоки тебе покривають батьки.

Отже, якщо ти постійно страждаєш від критики мами, то ти сама в цьому винна. Значить тебе є за що критикувати. Можливо ти не досягаєш своїх цілей, можливо ховаєшся за маминою спідницею і не вирішуєш важливих життєвих запитань, можливо не використовуєш свій потенціал на повну. Мама це бачить, тому й критикує, бо хоче для тебе кращого життя. Щоб це змінити, потрібно почати жити відповідально!

А яка в тебе ситуація? Чим ще я б могла тобі допомогти?

А також читайте статтю: “Що таке самооцінка?” і як на неї впливає критика.

Share Button